Словник української мови Грінченка

ген

Ген

нар.

1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367. Ген там на долині під могилою огонь палає. Рудч. Ск. II. 18.

2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. Маркев. 33. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. Св. Л. 176.

3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. КС. 1887. VI. 474. Мил. 55. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить? Мнж. 168.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ген — ген 1 прислівник незмінювана словникова одиниця ген 2 іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ген — I -а. Елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої ознаки і властивості передаються нащадкам: зчеплення генів, дрейф генів. II присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; далеко, отам.  Літературне слововживання
  3. ген — пр., он там, ДАЛЕКО, сил. ГЕН-ГЕН.  Словник синонімів Караванського
  4. ген — I присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко. II -а, ч., біол. За сучасним уявленням, одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам. Домінантний ген.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ген — ГЕН¹, присл., розм. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко. – Дивився, як там Лев здиха, Аж ген у тій діброві! (Л.  Словник української мови у 20 томах
  6. ген — (від грец. γένος – рід, походження) елементарна одиниця спадковості.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ген — Матеріальна одиниця спадковості, ділянка молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК); містить генетичну інформацію про послідовність амінокислот в поліпептиді або нуклеотидів в РНК;...  Універсальний словник-енциклопедія
  8. ген — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?.  Словник синонімів української мови
  9. ген — Ген; ген-ге́н, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ген — ГЕН¹, присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко. — Дивився, як там Лев здиха. Аж ген у тій діброві! (Гл., Вибр., 1957, 41); Велично пливе ген по ниві комбайн (Головко, І, 1957,.  Словник української мови в 11 томах