гепнути

Гепнути, -пну, -неш

гл. Однокр. в. отъ гепати.

1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю.

2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув.

3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).

Значення в інших словниках

1. гепнути — ге́пнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гепнути — -ну, -неш, док., розм., неперех. і перех. Однокр. до гепати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гепнути — ГЕ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без дод., розм. Однокр. до ге́пати. Горщик безневинно гепнув на поміст і розлетівся на шматочки (І. Нечуй-Левицький); – Тридцять три! – піднявшись з місця, по зашийках гепнув його [старшину] писар (С.  Словник української мови у 20 томах
4. гепнути — БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. гепнути — ГЕ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм., неперех. і перех. Однокр. до ге́пати. Біля самих дверей Гордіїв Костя замахнувся рукою, гепнув по долоні і одвернувся до Якима (Головко, II, 1957, 95); — Тридцять три!...  Словник української мови в 11 томах