гидування —
гидува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гидування —
-я, с. Дія за знач. гидувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гидування —
ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Нащо їй усе те, їй, одринутій людині? Щоб почувати, як своїм безносим обличчям мутить покій добрих людей, будить їх гидування? (Панас Мирний); Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
гидування —
ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).
Словник української мови в 11 томах