гильце Гильце, -ця с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках гильце — Гильце́ і гільце́, -ця́, -цю́; ги́[і́]льця, ги́[і́]лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)