гільце
Гільце, -ця
с.
1) = вильце. Чуб. V. 187.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Словник української мови ГрінченкаГільце, -ця
с.
1) = вильце. Чуб. V. 187.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Словник української мови Грінченка