гільце

ГІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля.

Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421);

Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося, — одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич. Мир.., 1958, 25);

*У порівн. Колись я думала для тебе на прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).

Значення в інших словниках

1. гільце — гільце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири гільця́  Орфографічний словник української мови
2. гільце — -я, с., етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гільце — ГІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Обрядове деревце українського весілля, прикрашене квітами, ягодами, колосками і т. ін. У суботу вранці молода із старшою дружкою скликала дружок і свах вити гільце (з народної творчості); Настина світлиця убрана по-весільному ..  Словник української мови у 20 томах
4. гільце — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І.  Словник синонімів української мови
5. гільце — Гильце́ і гільце́, -ця́, -цю́; ги́[і́]льця, ги́[і́]лець гільце́, -ця́, -цю́; див. гильце́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гільце — Гільце, -ця с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.  Словник української мови Грінченка