гирка

Гирка, -ки

ж

1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. І. 139.

2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.

Значення в інших словниках

1. гирка — ги́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ги́рки  Орфографічний словник української мови
2. гирка — -и, ж. Зменш. до гиря 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гирка — див. гиря  Словник чужослів Павло Штепа
4. гирка — ГИ́РКА, и, ж. Зменш. до ги́ря 1, 2. – Тридцять п'ять фунтів мірчука виходить, – став гирку – три, а сам на вагах підганяє (А. Головко); Він намагався узнати годину на ходиках, але гирка вночі обіперлася на спинку стільця – і вони давно вже стояли (П.  Словник української мови у 20 томах
5. гирка — ГИ́РКА, и, ж. Зменш. до ги́ря 1, 2. — Тридцять п’ять фунтів мірчука виходить, — став гирку — три, а сам на вагах підганяє (Головко, II, 1957, 30); Він намагався узнати годину на ходиках...  Словник української мови в 11 томах