глибоченний

Глибоченний, -а, -е

Черезвычайно глубокій. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311.

Значення в інших словниках

1. глибоченний — глибоче́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. глибоченний — -а, -е, розм. Те саме, що глибочезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глибоченний — ГЛИБОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що глибоче́зний. [Стась:] Кругом двору викопав глибоченний рів (С. Васильченко); На крутому схилі стоїть стара-престара береза-скрипуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (П.  Словник української мови у 20 томах
4. глибоченний — див. глибокий  Словник синонімів Вусика
5. глибоченний — Глибоче́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. глибоченний — ГЛИБОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що глибоче́зний. [Стась:] Кругом двору викопав глибоченний рів (Вас., III, 1960, 198); На крутому схилі стоїть стара-престара береза-скрипуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (Кол., Терен.., 1959, 10).  Словник української мови в 11 томах