гнівливо — Словник української мови Грінченка

гнівливо — гнівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
гнівливо — діал. Присл. до гнівливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
гнівливо — ГНІВЛИ́ВО. Присл. до гнівли́вий 2. Купець гнівливо бив у боки свого жеребця, гнав його між дерева (П. Загребельний); * Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
гнівливо — ГНІВЛИ́ВО, діал. Присл. до гнівли́вий 2. *Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Ірчан, II, 1958, 91). Словник української мови в 11 томах