гнівливо

ГНІВЛИ́ВО.

Присл. до гнівли́вий 2.

Купець гнівливо бив у боки свого жеребця, гнав його між дерева (П. Загребельний);

* Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. гнівливо — гнівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. гнівливо — діал. Присл. до гнівливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнівливо — ГНІВЛИ́ВО, діал. Присл. до гнівли́вий 2. *Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Ірчан, II, 1958, 91).  Словник української мови в 11 томах
4. гнівливо — Гнівливо нар. Гнѣвно.  Словник української мови Грінченка