гнівливість
ГНІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Стан і властивість за знач. гнівли́вий.
Не раз-то йому болем стислося серце, коли мусив зносити терпеливо .. упертість і гнівливість своєї “благородної” жони! (І. Франко);
Він знов махнув на всі справи в Новгороді, і знов було те саме каламутне сп'яніння й знетямлення, аж поки, зціпивши зуби, нагнав собі в серце гнівливості на самого себе й спромігся відірватись од Шуйці (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)