гніт
Гніт, -ту
м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах. Левиц. Пов. 269.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. см. гнітити хліб.
Словник української мови Грінченка