гніт
НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить — І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); — Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). — Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.
ПРЕС (пристосування для ущільнення, зміни форми чогось, витискання рідини з чогось), ГНІТ заст., ПРАС заст., діал. Робив він у колгоспі на пресі, олію душив з сої, соняшникового насіння (Є. Гуцало); Сир під гнітом лежить (Словник Б. Грінченка); Оце в мене сир під прасом (Словник Б. Грінченка).
ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу.., така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).
ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. у незламную радість озброю народную душу, — гніт фараонів, кормига чужинців її не здолає (Леся Українка); Національне гноблення; Піднялася вся нація.. відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (О. Довженко); Гостро говорив (Т. Шевченко) на слідстві про пригнічення панами народу (П. Колесник); В нужді та в утисках ми бились (М. Вороний); В жартівливій формі порушувано (в інтермедії) не раз найтяжчі рани народного життя: притиски з боку панів, нещастя релігійних роздорів і т. ін. (І. Франко). — Пор. нево́ля.
Словник синонімів української мови