говіння
Говіння, -ня
с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133.
2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Словник української мови ГрінченкаГовіння, -ня
с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133.
2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Словник української мови Грінченка