нар. = гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
гольцем —
гольце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
гольцем —
присл., розм. Без одягу; голяка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гольцем —
ГОЛЬЦЕ́М, присл., розм. Без одягу; голяка. На Гарці велетні живуть, Їх люди дикими зовуть; Ідуть гольцем, кремезні всі, Пишають в первісній красі (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови у 20 томах
гольцем —
ГО́ЛИМ присл. (без одягу), ГОЛЯКА́ розм., ГОЛЬЦЕ́М розм. — Його голим на терниння поклади — і то спатиме. Воляча шкура (Григорій Тютюнник); Звісив (Хабляк) наперед руки з паперовим жмутком і так стояв, ніби голяка перед медичною комісією (В.
Словник синонімів української мови
гольцем —
ГОЛЬЦЕ́М, присл., розм. Без одягу; голяка. На Гарці велетні живуть, Їх люди дикими зовуть; Ідуть гольцем, кремезні всі, Пишають в первісній красі (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 236).
Словник української мови в 11 томах