голіти

Голіти, -лію, -єш

гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.

Значення в інших словниках

1. голіти — голі́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. голіти — -ію, -ієш, недок., рідко. 1》 Ставати голим, нічим не вкритим. 2》 перен. Убожіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер – аж пісок голіє: зганяє воду з піску – він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (приказка).  Словник української мови у 20 томах
4. голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер — аж пісок голів: зганяє воду з піску — він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (Укр. присл.., 1955, 34).  Словник української мови в 11 томах