Орфографічний словник української мови

голіти

голі́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. голіти — -ію, -ієш, недок., рідко. 1》 Ставати голим, нічим не вкритим. 2》 перен. Убожіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер – аж пісок голіє: зганяє воду з піску – він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (приказка).  Словник української мови у 20 томах
  3. голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер — аж пісок голів: зганяє воду з піску — він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (Укр. присл.., 1955, 34).  Словник української мови в 11 томах
  4. голіти — Голіти, -лію, -єш гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.  Словник української мови Грінченка