горошинка

Горошина, -ни

ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. ум. горошинка. Рудч. Ск. II. 94. горошиночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).

Значення в інших словниках

1. горошинка — гороши́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. горошинка — -и, ж. Зменш. до горошина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із'їла (з казки); У піонервожатого світлі очі з золотими горошинками...  Словник української мови у 20 томах
4. горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із’їла (Укр..  Словник української мови в 11 томах