грабарка

Грабарка, -ки

ж.

1) Тачка, повозка для возки земли.

2) Артель землекоповъ съ тачками.

3) Земляная работа.

Значення в інших словниках

1. грабарка — граба́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грабарка — -и, ж. 1》 Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. 2》 Велика лопата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата – екскаватором, грабарка – вагоном (Яків Баш)...  Словник української мови у 20 томах
4. грабарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
5. грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата — екскаватором, грабарка — вагоном (Баш, На землі.., 1957, 23). 2. Велика лопата.  Словник української мови в 11 томах