грабарка
Грабарка, -ки
ж.
1) Тачка, повозка для возки земли.
2) Артель землекоповъ съ тачками.
3) Земляная работа.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабарка — граба́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грабарка — -и, ж. 1》 Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. 2》 Велика лопата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата – екскаватором, грабарка – вагоном (Яків Баш)... Словник української мови у 20 томах
- грабарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
- грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата — екскаватором, грабарка — вагоном (Баш, На землі.., 1957, 23). 2. Велика лопата. Словник української мови в 11 томах