грабарка
ГРАБА́РКА, и, ж.
1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі.
Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата – екскаватором, грабарка – вагоном (Яків Баш);
Дід Гнилоквас поволеньки суне далі, й немащені колеса грабарки повискують сухим голодним вищанням (Є. Гуцало).
2. Велика лопата.
І взявся [батько] за роботу. Згинався, з розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, не розгинаючись, обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик);
Яків, оголений до пояса, великою грабаркою накидає пісок у ящик (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабарка — граба́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грабарка — -и, ж. 1》 Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. 2》 Велика лопата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
- грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата — екскаватором, грабарка — вагоном (Баш, На землі.., 1957, 23). 2. Велика лопата. Словник української мови в 11 томах
- грабарка — Грабарка, -ки ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа. Словник української мови Грінченка