1. Словник української мови в 11 томах

грабарка

ГРАБА́РКА, и, ж.

1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі.

Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата — екскаватором, грабарка — вагоном (Баш, На землі.., 1957, 23).

2. Велика лопата.

І взявся [батько] за роботу. Згинався, з розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, не розгинаючись, обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабарка — граба́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грабарка — -и, ж. 1》 Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. 2》 Велика лопата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабарка — ГРАБА́РКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата – екскаватором, грабарка – вагоном (Яків Баш)... Словник української мови у 20 томах
  4. грабарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  5. грабарка — Грабарка, -ки ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа. Словник української мови Грінченка