грабарка

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом — для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́ (БЕНДЮГИ́) розм. (без короба); БЕЗТА́РКА розм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́К розм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖА заст. (чумацький віз); ФОРШПА́Н заст., МАЖА́РА діал. (великий довгий віз); ДРО́ГИ діал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦА діал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір'я .. запрягали (чоловіки) коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з'явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).

ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬ діал., ШТИК заст. Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся (батько) за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз'яреного вогню (Н. Кобринська).