гранит

Гранит, -ту

м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.

Значення в інших словниках

1. гранит — Грани́т, див. ґрані́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)