граничка

Границя, -ці

ж.

1) = гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464.

2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. ум. граничка. Вх. Лем. 405.