гребти

Гребти, -бу, -беш

гл. прош. вр. гріб, гребла, гребло.

1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх 2, човном. Рудч. Ск. І. 206. І стали веслами гребти. Котл. Ен. ІІ. 8. гребти у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна гребуть, чтобы поворотить лодку; через обшивку — для быстраго хода. Вас. 189.

2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. 453.

3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Ном. Курка що гребе, то все на себе. Ном. № 9740. Кінь гребе копитом.

Значення в інших словниках

1. гребти — (переміщати човен за допомогою весел) веслувати, горнути.  Словник синонімів Полюги
2. гребти — гребти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. гребти — (веслом) веслувати, гребтися; (сіно) громадити, згрібати; (лопатою) горнути; У ФР. загрібати, вигрібати, підгрібати, підгортати, розгрібати; (до себе) дбати собі, р. придбавати; д. грабати.  Словник синонімів Караванського
4. гребти — [греибти] -бу, -беш, -беимо, -беите; мин. гр'іб, -бла; нак. -би, -б'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. гребти — -бу, -беш; мин. ч. гріб, гребла, гребло; недок. 1》 неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. || Працюючи веслом або чим-небудь іншим, спрямовувати човен куди-небудь. 2》 перех. і без додатка, неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. гребти — 1. веслувати, вивеслувати, завеслувати, звеслувати, повеслувати, провеслувати 2. це граблями  Словник чужослів Павло Штепа
7. гребти — Бу, -беш, недок. Йти геть. Греби звідси.  Словник сучасного українського сленгу
8. гребти — 1 (-бу, -беш) недок., звичайно у наказовому способі; мол., крим. Іти (часто з неприємним відчуттям або не за своєю волею). — Куди гребеш? — підвівся, першим простягнув правицю (А. Морговський, Тінь птеродактиля); — Васю, ти дійшов до крапки!...  Словник жарґонної лексики української мови
9. гребти — I (на човні), веслувати, загрібати, кермувати, кормувати (граблями), вигрібати, горнути, громадити, догрібати, догромаджувати, загрібати, огрібати, перевертати (сіно), перегортати (валки, покоси), перегортувати, перегрібати, перетрушувати, підгортати...  Словник синонімів Вусика
10. гребти — гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М.  Фразеологічний словник української мови
11. гребти — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І.  Словник синонімів української мови
12. гребти — Гребти́, гребу́, гребе́ш; гріб, гребла́, гребли́; грі́бши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. гребти — ГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. гріб, гребла́, ло́; недок. 1. неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен.  Словник української мови в 11 томах