гребовиця

Гребовиця, -ці

ж.

1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат.

2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.

Значення в інших словниках

1. гребовиця — гребови́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гребовиця — -і, ж., діал. 1》 Згрібання сіна. 2》 Час згрібання сіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гребовиця — ГРЕБОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Згрібання сіна. На гребовицю вийшло десять дівчат (Сл. Гр.). 2. Час згрібання сіна. Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах