гребовиця
Гребовиця, -ці
ж.
1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат.
2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гребовиця — гребови́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- гребовиця — -і, ж., діал. 1》 Згрібання сіна. 2》 Час згрібання сіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гребовиця — ГРЕБОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Згрібання сіна. На гребовицю вийшло десять дівчат (Сл. Гр.). 2. Час згрібання сіна. Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах