1. Словник української мови в 11 томах

гребовиця

ГРЕБОВИ́ЦЯ, і, ж., діал.

1. Згрібання сіна.

На гребовицю вийшло десять дівчат (Сл. Гр.).

2. Час згрібання сіна.

Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребовиця — гребови́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гребовиця — -і, ж., діал. 1》 Згрібання сіна. 2》 Час згрібання сіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гребовиця — Гребовиця, -ці ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю. Словник української мови Грінченка