гребовиця

гребови́ця

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребовиця — -і, ж., діал. 1》 Згрібання сіна. 2》 Час згрібання сіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гребовиця — ГРЕБОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Згрібання сіна. На гребовицю вийшло десять дівчат (Сл. Гр.). 2. Час згрібання сіна. Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. гребовиця — Гребовиця, -ці ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю. Словник української мови Грінченка