гребок
ГРЕБО́К, бка́, ч. Змах і удар весел по воді при гребні.
Дівчина звичним рухом, вміло і вправно занесла весла назад і, сильно розправляючи ноги і випростуючи стан, зробила перший гребок (Собко, Матв. затока, 1962, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me