гребок

ГРЕБО́К, бка́, ч. Змах і удар весел по воді при гребні.

Дівчина звичним рухом, вміло і вправно занесла весла назад і, сильно розправляючи ноги і випростуючи стан, зробила перший гребок (Собко, Матв. затока, 1962, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребок — гребо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гребок — -бка, ч. Змах і удар весел по воді під час гребні. Великий тлумачний словник сучасної мови