гребонути

ГРЕБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., неперех. і перех. Підсил. до гребну́ти.

Казимир гребонув веслом воду і перекинув човен (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 509);

Кінь гребонув копитами землю і помчав.. в степ (Десняк, II, 1955, 87).