гребовиця

ГРЕБОВИ́ЦЯ, і, ж., діал.

1. Згрібання сіна.

На гребовицю вийшло десять дівчат (Сл. Гр.).

2. Час згрібання сіна.

Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. гребовиця — гребови́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гребовиця — -і, ж., діал. 1》 Згрібання сіна. 2》 Час згрібання сіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гребовиця — Гребовиця, -ці ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.  Словник української мови Грінченка