м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
гудок —
гудо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гудок —
-дка, ч. 1》 Механічний свисток для подавання сигналів. 2》 Протяжний низький звук, що утворюється таким свистком. 3》 Старовинний російський струнний смичковий музичний інструмент.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гудок —
Старовинний слов’янський народний смичковий інструмент з трьома струнами, з яких дві бурдонні настроєні в унісон, а третя — мелодична на квінту вище. На Г. грали смичком, формою подібним до лука, тримаючи інструмент вертикально перед собою.
Словник-довідник музичних термінів
гудок —
ГУДО́К², дка́, ч. Старовинна скрипка з трьома струнами. Над возами напинали шатра, челядники та холопи прив'язували осторонь коней і волів, розставляли короби з начинням, а дехто грав на гуслях та гудках, скликаючи охочих (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах
гудок —
від гудка́ до гудка́. Від початку до кінця, весь час; повністю. І Чинбас місяць — від гудка до гудка — одтарабанив у цеховій підсобці (М. Рудь).
Фразеологічний словник української мови
гудок —
СИРЕ́НА (звук такого сигналу), ГУДО́К. В розчинене вікно разом із свіжим.. повітрям линув гомін перехожих, сирени автомашин (М. Ткач).
Словник синонімів української мови
гудок —
ГУДО́К, дка́, ч. 1. Механічний свисток для подавання сигналів. Ця ж фабрика [штучного шовку] виробляла делікатні речі, тому й голос її гудка був дуже делікатний (Ів., Вел.
Словник української мови в 11 томах