гудючий

Гудючий, -а, -е

Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.

Значення в інших словниках

1. гудючий — гудю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гудючий — див. гудучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гудючий — ГУДЮ́ЧИЙ див. гуду́чий.  Словник української мови в 11 томах