гульвіса
Гульвіса, -си
м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Словник української мови ГрінченкаГульвіса, -си
м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Словник української мови Грінченка