гульвіса —
-и, ч., розм. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гульвіса —
БЕЗПУ́ТНИК розм. (той, хто поводиться легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), ЛЕДА́ЩО зневажл. (Сестра Серахвима:) Отак вона завжди: як п'яницю, то й криє, безпутника якого, то й покриває (Панас Мирний); — Вони, мене не знавши, подумають...
Словник синонімів української мови
гульвіса —
Гульві́са, -си; -ві́си, -ві́с і -ві́сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гульвіса —
ГУЛЬВІ́СА, и, ч., розм. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. А з яру та з лісу 3 собаками та псарями Іде пан гульвіса (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
гульвіса —
Гульвіса, -си м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Словник української мови Грінченка