гуменник

Гуменник, -ка

м. = гуменний. Борз. у.

Значення в інших словниках

1. гуменник — -а, ч. Вид диких гусей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гуменник — ГУМЕ́ННИК, а, ч. Великий птах родини качкових із бурим строкатим пір'ям і чорним дзьобом з оранжевою “перев'язкою”; заселяє тундру й тайгу Євразії від Гренландії до Далекого Сходу.  Словник української мови у 20 томах