гуменник
Гуменник, -ка
м. = гуменний. Борз. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуменник — -а, ч. Вид диких гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуменник — ГУМЕ́ННИК, а, ч. Великий птах родини качкових із бурим строкатим пір'ям і чорним дзьобом з оранжевою “перев'язкою”; заселяє тундру й тайгу Євразії від Гренландії до Далекого Сходу. Словник української мови у 20 томах