1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гуменник

гуме́нник

-а, ч.

Вид диких гусей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуменник — ГУМЕ́ННИК, а, ч. Великий птах родини качкових із бурим строкатим пір'ям і чорним дзьобом з оранжевою “перев'язкою”; заселяє тундру й тайгу Євразії від Гренландії до Далекого Сходу. Словник української мови у 20 томах
  2. гуменник — Гуменник, -ка м. = гуменний. Борз. у. Словник української мови Грінченка