Словник української мови Грінченка

гуркотій

Гуркотій, -тія

м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гуркотій — -я, ч. Той, хто постійно гуркотить; неспокійна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови