Великий тлумачний словник сучасної мови

гуркотій

гуркоті́й

-я, ч.

Той, хто постійно гуркотить; неспокійна людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гуркотій — Гуркотій, -тія м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка