гусак
Гусак, -ка
м.
1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. н. п.
2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак.
3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. ум. гусачок.
Словник української мови Грінченка