гучніти

Гучніти, -нію, -єш

гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.

Значення в інших словниках

1. гучніти — гучні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гучніти — -іє, недок. Ставати гучним (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гучніти — ГУЧНІ́ТИ (ставати дедалі гучнішим), ГУЧНІ́ШАТИ, ГОЛОСНІ́ШАТИ. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник); Зойки гучншали, ставали несамовитими...  Словник синонімів української мови
4. гучніти — ГУЧНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.). За стіною зростав пекельний гармидер концтабору. Гучнів, наближався… (Коз., Гарячі руки, 1960, 41).  Словник української мови в 11 томах