Словник української мови Грінченка

гільчастий

Гільчастий, -а, -е

= гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гільчастий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика