гінець

Гінець, -нця

м.

1) Гонець, курьеръ.

2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.

Значення в інших словниках

1. гінець — див. кур'єр, фельд'єгер, ординарець  Словник чужослів Павло Штепа
2. гінець — див. вісник  Словник синонімів Вусика
3. гінець — Гіне́ць, звичайно гоне́ць, гінця́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)