дворак
Дворак, -ка
м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. ум. двораченько. КС. 1883. IV. 906.
Словник української мови Грінченка