дворак

двора́к

іменник чоловічого роду, істота

селянин, що працює у панському дворі

іст., розм.

Значення в інших словниках

1. дворак — рідко дворяк, -а, ч., іст., розм. Селянин, що працює у панському дворі; дворовий (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дворак — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст.  Словник синонімів української мови
3. дворак — Двора́к, -ка́; -раки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дворак — ДВОРА́К, рідко ДВОРЯ́К, а́, ч., іст., розм. Селянин, що працює у панському дворі; дворовий (у 2 знач.). Нема в світі так нікому, як тим бідним дворакам (Думи.., 1941, 228); Крутиться там ціла купа лакеїв та двораків (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. дворак — Дворак, -ка м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. ум. двораченько. КС. 1883. IV. 906.  Словник української мови Грінченка