двуличний

Двуличний, -а, -е

1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном.

2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.

Значення в інших словниках

1. двуличний — двули́чний лукавий, нещирий; нечесний (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт