Значення в інших словниках двуличний — Двуличний, -а, -е 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285. Словник української мови Грінченка